ВОЛОДИМИР НЕНАДО
1935–1981
Володимир Ненадо
В українській графіці 1960-70-х років мистецтво Володимира Ненадо, позначене моральною чистотою та творчою цілісністю, зайняло одне з вагомих місць.
Народився він 16 березня в селі Козулька Красноярського краю в родині робітника. У 1954-у році закінчив Біробіджанське художньо-графічне училище, а потім рік працював його викладачем. У 1962-у році закінчив графічний факультет Харківського художнього інституту, де також викладав. Визнання прийшло до нього вже після димломної роботи – циклу ліногравюр-іллюстрацій до роману Михайла Стельмаха “Кров людська – не водиця” (1962). І дипломна робота з акцентом на психологічному розкритті образів та кульмінаційних моментів книги, і створений у 1963-у році ілюстративний триптих за мотивами роману Джона Ріда “Десять днів, що вразили світ”, є за суттю своєю станковими графічними аркушами маштабного звучання. Користуючись мовою контрастного зіставлення, характерного для ліногравюри, Володимир Ненадо досяг своєрідності кожної з серій.
Наприкінці 1960-х років художник звертається до техніки офорта. У 1966-у році бере участь у Венеційській бієнале з трьома ліноритами 1965-о року: “Прометей”, “Жертва”, “Горе”. Критики відзначають “драматичну напруженість і героїчне звучання” та “силу образного узагальнення” цих творів.В 1968-1969-у роках Володимир Спиридонович у складі творчої групи побував в Демократичній Республіці В`єтнам. Володимира Ненадо хвилювала поезія Т.Г.Шевченко, за мотивами якої була створена серія ліногравюр (1964); а також тема “Люди і труд”, над якою він працював постійно. Твори художника просякнуті думкою при мир на нашій планеті.
Загинув Володимир Спиридонович 13 серпня 1981-о року в автомобільній катастрофі.