Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

КОСТЯНТИН БОГАЄВСЬКИЙ

1872–1943

Костянтин Богаєвський

Костянтин Богаєвський

Костянтин Федорович Богаєвський народився 25 січня 1872-о року в родині дрібного чиновника Ф. Богаєвського, а від восьми років виховувався в домі багатого городянина І. Шмітта. Малювати він почав у дитинстві і першим своїм наставником у мистецтві вважав феодосійського художника А. Фесслера, послідовника й учня І. Айвазовського. У 1891-у році Богаєвський вступає до Петербурзької Академії художеств і навчається в пейзажній майстерні професора А. Куїнджі. Скінчивши академію у 1897-у році, Богаєвський повернувся до Криму й кілька років прожив у Бахчисараї. 1902-о року на “Весняних виставках” Академії з’явилися його перші твори.

Художній образ, створений Богаєвським у його ранніх творах,— це легендарна країна Кіммерія — сувора, похмура, безрадісна, про яку вперше в мистецтві повідав старогрецький поет Гомер. Сама природа й історія східного Криму становила для митця невичерпну скарбницю тем та сюжетів. Печерні міста Бахчисарая, полинові горби Коктебеля, величні скелі Кара-Дагу, солончакові степи Керченського півострова, старовинні будови Феодосії та Судака були незмінними елементами його картин-фантазій про таємничі палаци (“Замок біля моря”, 1903), загадкові міста (“Старий Крим”, 1902), незвідані місця (“Пустеля. Казка”, 1903).

У 1905-у році Богаєвського забрали на дійсну службу до армії. У 1908-у році художник рушає в мандри по Італії, його похідний альбом заповнюється малюнками, виконаними з вишуканістю й великим артистизмом. 

Притаманний митцеві потяг до світу фантастики, який проявляється то в мріях про минуле, то в творах казкового чи символічного плану, прагнення до декоративності, “стилю” привернули до нього увагу представників об’єднання “Мир искусства”. 1910-о року після багатьох наполегливих запросин він стає учасником виставок цього товариства. Та саме в той час, досягнувши визнання й успіху, Богаєвський переживає гостру творчу кризу. Багато з написаного у 1912—1913 роках митець знищує, а скоро зовсім залишає роботу. Повернувся до творчості він лише в 1920-і роки.

На початку імперіалістичної війни художника мобілізували до армії й він перебував на службі в Севастополі. На початку 1921-о року він стає учасником комісії по виявленню й державному облікові художніх цінностей, одержує завдання від Кримського відділу по охороні пам’ятників мистецтва змалювати історичні споруди Феодосії, Судака, Алупки, Ялти, чим і займається протягом багатьох років. У народній художній студії, організованій при галереї імені І. Айвазовського у 1922-у році, він веде майстерню живопису, а пізніше бере активну участь у створенні малювальної школи і в діяльності галереї.

У 1923 році Держвидавом було випущено альбом автолітографій Костянтина Богаєвського, що користувався успіхом і у нас, і за кордоном. Змістом малюнків альбома є фантазії про Кіммерію, у них закладена глибока філософська думка художника, який веде розмову про минулі віки.

1930-і роки стають для Богаєвського періодом великого творчого піднесення і пошуків не тільки нових форм живопису, але й нових тем. Щоб краще зрозуміти сучасну дійсність, митець їде в промислові центри країни — на Донбас, до Маріуполя, Баку, на Дніпробуд. Понад тринадцять монументальних краєвидів написано художником на тему “Дніпробуд”.

Протягом 1930-40-х років Богаєвський пише свої найзначніші кримські краєвиди, в яких примушує нас побачити велич природи, відчути її грандіозність. Героїчний образ природи, створити який художник прагнув усе життя, дістає в його творчості останніх років найповніше вираження. Краєвиди Богаєвського — це наслідок кропіткого пошуку композиції, кольору, образу. Натура була основою в творчості майстра, головним об’єктом вивчення.

Восени 1941 року гітлерівці зайняли східний Крим, настали тяжкі дні окупації, під час якої Богаєвський усамітнився в своїй майстерні. У 1943 році він трагічно загинув.

В особі Богаєвського природа східного узбережжя Криму знайшла свого правдивого художника, який зумів в історичних краєвидах втілити романтику минулого й велич сучасного, створити чудові за силою почуття й глибиною думки художні образи природи.

Книги про Костянтина Богаєвського:

Українські художники

Всі художники
'
Share This