ОЛЕКСІЙ ФІЩЕНКО
1920–2010
Український графік. Олексій Федорович Фіщенко народився 29 грудня 1920 року у місті Умань Черкаської області. Учасник Другої світової війни. У 1953 році закінчив Одеське художнє училище (керівник майстерні — П. Кановський). У 1959 році закінчив навчання у Київському художньому інституті (майстерня станкової графіки Олександра Пащенка).
Учасник виставок: обласних — з 1952 року, республіканських — з 1957 року, зарубіжних — з 1959 року. Перша персональна виставка відбулася у 1963 році.
Твори митця зберігаються у численних музейних, галерейних та приватних зібраннях в Україні та за кордоном. Творчий доробок Олексія Фіщенка складається переважно з ліноритів, рисунків олівцем, а також олійних творів. На окрему увагу лінорити заслуговують з декількох причин. Відбитки Фіщенка мають особливу фактуру і щільність кольору. Домогтися такої густоти кольору за допомогою вальцювання верстатом важко. Тому подібного ефекту художник досягав завдяки використанню декількох дошок та доволі рідкісному нині методу друку — притисканням кліше руками без допомоги верстату. Усе це призводило до несподіваного результату на папері й унікальності кожного відбитку.
На образність Олексія Фіщенка вплинули східна філософія й мистецтво. З японської та китайської гравюри автор запозичив не тільки техніку друку, а й спосіб мислення. У часи, коли мистецтво графіки було переважно оповідальним, часто політично підпорядкованим, Фіщенко обрав споглядальну позицію. Він створював власний світ, який проявився у його роботах і підпорядкував собі усе його життя.
“Моя творчість є відлунням сучасності, пропущеної через моє серце, світлом моєї душі, — казав Олексій Федорович. — Я не просто вимальовував реальну дійсність, я намагався створити її образ: добирав саме ті колірні акорди, злами площин, узагальнення форм, композиційні вирішення, які неодмінно викликали би почуття у глядача”.
Книги про Олексія Фіщенка:
Книги з ілюстраціями Олексія Фіщенка:
- Юрга-Юрженко П. М. У славі живій Кобзаря. Нарис про вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка в Каневі. Київ, Веселка, 1964.
- Леся Українка. Грай, моя пісне!.. Вірші. Київ, Веселка, 1969.