ВАСИЛЬ ФОРОСТЕЦЬКИЙ

1913–1981

Графік, живописець, скульптор. Народився у Скадовську на Херсонщині в родині селян. Початкову освіту здобув у керамічній школі місцевого заводу. Закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) у 1940 році як архітектор-художник. Вчителями були Василь Кричевський, Володимир Заболотний, Іван Хворостецький та інші. 

В перші дні Другої світової війни художник пішов на фронт. Після визволення Львова у 1944 році Василь Форостецький залишається тут працювати. У 1945—1955 роках був викладачем Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова. У 1947 році за проектом митця у Львові був встановлений пам’ятник на братській могилі радянських воїнів. Форостецький працював у галузі плаката, станкового живопису, станкової та книжкової графіки. Важливе місце в у творчому доробку митця займає книжкова графіка: серія автолітографій, присвячених життю та діяльності Івана Федорова (1949), графічне оформлення книг Івана Франка, Василя Стефаника.  

Син Володимир теж став художником.

Книги з ілюстраціями Василя Форостецького:

• Володимир Ладижець. Про хлопчика Прокопчика. Ужгород, Закарпатське обласне видавництво, 1957. 

• Черемшина М. Злодія зловили. Київ, Дитвидав, 1959.

• Малик В. Чарівний перстень. Казка про Олексу Довбуша. Київ, Дитвидав, 1959.

• Анатолій Дімаров. Про хлопчика, який не хотів їсти. Львів, Львівське книжково-журнальне видавництво, 1960. 

• Пархомов М. Пароль Сніг. Невигадана повість. Київ, Веселка, 1964.

• Григорій Кирилюк. Легенда про ведмедя. Легенди та казки Гуцульщини. Київ, Веселка, 1968. 

• Надія Кибальчич. Малий Ніно. З італійського життя до 1860 року. Київ, Веселка, 1969.