СЕРГІЙ ГРИГОР`ЄВ
1910-1988
Сергій Олексійович Григор’єв народився 5 липня 1910-о року в Луганську в родині залізничного сторожа. Після успішного закінчення в 1926-у році Запорізької художньо-професійної школи він деякий час вчиться у Вхутемасі, а потім вступає на живописний факультет Київського художнього інституту (1928), який і закінчує з успіхом у 1932-у році, здобувши спеціальність графіка і живописця. Вчителями його у КХІ були Фотій Красицький та Федір Кричевський.
Після закінчення інституту Григор’єв працює в харківських видавництвах над плакатами, пише перші свої живописні твори. У 1933-у році він був запрошений на викладацьку роботу до Харківського художнього інституту, а в 1934-у — переведений доцентом до Київського художнього інституту, роботі в якому віддав багато років (з 1934 по 1940 — доцент, з 1947 по 1958 — професор). Перші твори художника були присвячені молодіжній тематиці (“Фізкультурники”, “Баяніст”, “Комсомольська сім’я”); багато писав він портретів — П. Постишева, М. Горького, В. Лоханька, А. Фоміна, В. Костецького, Д. Фруміної та інших. У 1940—1945-у роках Григор’єв перебуває в лавах Радянської Армії.
Справжній розквіт таланту Григор’єва припадає на післявоєнні роки. Він створює жанрові полотна, що стали новим словом у розвитку сучасної радянської тематичної картини: “На зборах” (1947), “В рідній сім’ї” (1948), “Воротар” (1949), “Прийом до комсомолу” (1949), “Обговорення двійки” (1950), “Повернувся” (1954).
Протягом останніх років життя Григор’єв продовжує працювати над тематичними картинами (“Мати”, 1970), створює серію портретів сучасників — діячів українського мистецтва і літератури (художників — С. Отрощенка, Т. Голембієвської, письменників — П. Панча, А. Головка, А. Малишка та інших), портретні і пейзажні малюнки аквареллю та кольоровими олівцями.