ЯКИМ ЛЕВИЧ

1933–2019

Яким Левич

Графік, живопи­сець. Закінчив Київський художній інститут у 1961 році (майстерня Сергія Григор’єва). На початку 1960-х працював графіком та ілюстратором дитячої літератури у видавництві “Веселка”; від 1974 – головним художнім редактором журналу “Малятко”. У 1970-і роки ілюстрував дитячі повісті Г. Тютюнника. Учасник республіканських, всесоюзних мистецьких виставок від 1958. Член НСХУ (1967).

Картини Левича не експонували у 1970–85 роках. Був одним із провідних представників українського андеґраунду кінця 1960 – першої половини 1980-х років. Еволюція творчості Левича характерна для покоління шістдесятників, яке в умовах кризи соцреалізму шукало мож­ливостей для мистецького самопрояву. У середині 1950-х років розробив влас­ну концепцію живопису, що поєднує жанровість сюжетного мотиву із багатошаровим тональним кольорописом та ускладненою живописною просторовістю. Підкреслено авторська манера, метафорична образність та коло сюжетів, далеких від соцреалістичної тематики, спричинили “неофіційний” статус художника.

Автор скульптурних рельєфів пам’ятного знака “Менора” у Бабиному Яру в Києві (1991, спільно із сином О. Левичем та архітектором Ю. Паскевичем). Деякі роботи зберігаються у НХМУ, Музеї історії міста Києва, Сумському художньому музеї, Музеї мистецтв Циммерлі (м. Нью-Брансвік, США); у приватних колекціях.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »