ЮХИМ МИХАЙЛІВ
1885–1935
Мистець Юхим Михайлів – це символіст непересічного таланту. Він народився 1885-о року в Олешках, на півдні України, і помер 1935-о року в північній Росії, на засланні, далеко від рідних і приятелів, жертва чергової масивної чистки з наказу Йосипа Сталіна. Михайлів залишив чимало важливих картин; більшість з них були врятовані завдяки самовідданим зусиллям дружини мистця Ганни Михайлової, яка на руках пронесла їх через роки Другої Світової Війни, – з України до Словаччини, а потім до Австрії і до південної Німеччини. Перейшовши кілька таборів ДіПі, вона прибула весною 1949- року до США, привезши з собою мистецькиї доробок Михайлова.
Праці Михайлова, що зараз перебувають у США, були створені між 1904-м і 1935-м роками. Часом просто милі, а часом умисно наївні або повні сильної символіки, ці картини репрезентують важливу творчість, яка на диво завжди стоїть ніби осторонь і вище спроб приписати їй якісь академічні або мистецько-історичні вартості.
Хоча Юхим Спиридонович увібрав і асимілював багато Західних і Східних впливів, він може з певністю бути трактований як оригінальний мистець. Він був український “французський символіст”, настільки свідомий своєї власної української культури та минулого, що зовнішні впливи, які б сильні вони не були, не можуть відбитися на самобутності його творчості.
Для Михайлова Україна була більш важлива, ніж мистецькі попередники. Він працював в музеї в Катериносливаі, де говорив з селянами, збирав експонати, малював для етнографічного відділу. Нагода працювати в музеї була щасливим збігом обставин на початку мистецького життя Михайлова, бо вона збагатила його знання народного мистецтва та традицій і загострила його любов до України. Поглиблюючи свою освіту, він пише наукові та популярні статті на різні теми української народної культури, що публікувалися в Україні та за кордоном; він писав про все, від гончарства до писанок. Написав статті про творчість художників Георгія Нарбута, Олександра Мурашка, Михайла Жука, Леоніда Позена та інших.
Він жив у небезпечний час, і його повага до української традиції та захоплення українським народним мистецтвом не могли не притягнути увагу намісників Сталіна в Україні, зробивши художника “політично ненадійним”.
Картини з української тематикою є найголовнішими у творчості Михайлова. У нього є чимало шедеврів, де горде українське минуле народних легенд успішно синтезоване з символістичними методами та “музичними” ідеями малювання. Те, що може здатися невинною фантазією, перетворюється на глибоко-змістовні образи, які несуть голосний заклик до традицій і слави минулого, до осудження сучасності.
Юхим Михайлів був різностороннім мистцем, він міг творити не лише прекрасні, а й просто страшні речі.
Книги про Юхима Михайліва:
- Юхим Михайлів: каталог виставки. Повний список творів. Нью-Йорк, Українська вільна академія наук у США, 1962.
- Юхим Михайлів: його життя і творчість, 1885-1935. За редакцією Ю. Чапленко. Нью-Йорк, Видавничий фонд Владики Мстислава, Митрополита Української Православної церкви в діаспорі, 1988.
- Юхим Михайлів: Матеріали міжнародної конференції. Київ, Абрис, 1997.
- Юрій П’ядик. Юхим Михайлів: Життя і творчість. Київ, Мистецтво, 2004.