ПЕТРО ОБАЛЬ
1900–1987
Петро Обаль
Маляр, графік. Навчався приватно у майстерні скульптора А. Коверка (Львів), студіював у Краківській АМ у проф. В. Яроцького, Т. Аксентовіча, Л. Вичулковського, Я. Войнаровича, В. Скочиляса (1921-1926). Експонент виставок ГДУМ (1923, 1926). Викладав у Польщі в гімназії міста Староґрад (1926-1939) та Українській торговельній школі в Сяноку (1939-1941). Член АНУМ (1932), експонент її виставок (1932,1933). Учасник Ретроспективної виставки українського мистецтва (1935), групової виставки (Г. Смольський, І. Нижник, О. Мошків, П. Обаль; 1935). Наприкінці 1941 переїхав до Стрия, де викладав в українській гімназії (1942-1944), педагогічному училищі (1944-1950). Репресований (1951-1956); після ув’язнення в таборах повернувся до Стрия, реабілітований (1957).
Здобув визнання як портретист, пейзажист, майстер станкової та книжкової графіки. Автор живописних творів “Автопортрет” (1926), “На базар” (1926), “Золоте Поділля” (1931), “Портрет дружини” (1932), “Родинний портрет” (1938), “Лемківські ниви” (1940), “Карпатські верби” (1950), “Квітень” (1966), “Ріка Стрий” (1973) та ін. Працював у техніці акварелі: триптих “Христос родився” (1951), “Різдво” (1952) та ін. Створив серії дереворитів “Портрети українських письменників” (1934), автолітографій “Сяноцький альбом” (1940-і); естампи “Осот” (1927), “Безробітні” (1932), “Каменяр” (1935), “Молитва” (1935), “Дроворуб” (1939), “Старе і нове” (1964). Працював у ділянці екслібриса, проектував марки, поштові листівки, емблеми, значки, карти. Оформив обкладинки до часописів “Вогні”, “Самоосвіта”, серії “Педагогічна бібліотека” та ін. Значна частина його творів зберігається в НМЛ, Тернопільському краєзнавчому музеї, Художньому музеї в Івано-Франківську, Квартирі-музеї Петра Обаля в Стрию та приватних збірках.