МИХАЙЛО ТКАЧЕНКО
1860–1916
Особистість і творчість українського художника Михайла Ткаченка, видатного пейзажиста харківської школи, який жив між Україною і Францією на межі ХІХ і ХХ століть, – справжня пернила для поціновувачів мистецтва.
Початкові художні навички Михайло Степанович Ткаченко отримав в Харківському реальному училищі під керівництвом Дмитра Безперчого. Навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв і в Парижі в Академії Кормона (1888 – 92). За період навчання отримав усі, що існували, академічні нагороди. З 1891 року експонував свої твори в паризьких салонах. Працював як пейзажист, мариніст, писав сцени морських баталій. Брав участь в академічних виставках. З 1901 року – перший живописець Головного морського штабу Росії.
Після блискучого закінчення Петербурзької академії мистецтв, Михайло Ткаченко вперше приїхав до Парижа в 1888 році, і це місто назавжди змінило його життя. Навчання в Академії Кормона привело Ткаченко до нового розуміння завдань мистецтва, вивело його на передові позиції серед художників свого часу. Пізніше, на зустрічах Російського клубу – співтовариства російських художників в Парижі, Ткаченко познайомився з Миколою Гриценком і його наставником – Олексієм Боголюбовим. Штатні живописці Головного морського штабу Росії у Франції, Боголюбов і Гриценко, залучили Ткаченко до виконання найвищих замовлень, що допомогло йому згодом зробити блискучу кар’єру придворного мариніста. Усі свої роки в Парижі Михайло Ткаченко провів у колишній студії відомого французького академіста Жерома на бульварі Кліші. На цій вулиці жив Едуар Мане, а у сусідньому кафе “Гербуа” щовечора збиралися знамениті художники і літератори – Едгар Дега, Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар, Малларме, Верлен. Тут живопис Ткаченко збагатився рисами мистецтва нового часу – імпресіонізму, символізму та модерну.
Талант Михайла Ткаченка високо цінували при двох імператорських дворах – Олександра ІІІ та Миколи ІІ. З кінця 1880-х років він виконував замовлення Імператорського морського штабу, а з 1901 року і до самого заходу Імперії Ткаченко займав пост Головного живописця Морського відомства і був головним мариністом Росії. Його роботи часто ставали дорогоцінними дипломатичними подарунками в російсько-фрацузьких відносинах. Маринами Ткаченко захоплювалися не тільки французькі чиновники і президенти, а й суворі критики Санкт-Петербурга і Парижа.
Твори Ткаченка знаходяться в багатьох музейних зібраннях, в тому числі в Центральному військово-морському музеї в Санкт-Петербурзі, Державному музеї українського образотворчого мистецтва в Києві та інших.