ВОЛОДИМИР СІЧИНСЬКИЙ

1894–1962

Володимир Січинський

Володимир Січинський

Мистецтвознавець, архітектор, графік, бібліограф, культурно-мистецький діяч. Навчався в Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі (до 1912), Петербурзькому інституті цивільних інженерів (1912-1917), який закінчив із золотою медаллю. Один із фундаторів Архітектурного інституту в Києві. Переїхав до Львова (1918), звідти до Праги (1923). Слухач лекцій в УВУ (1923—1926). Викладав історію мистецтва в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова у Празі (1923—1933), УВУ (1927—1943), перспективу і рисунок в УСПМ (1923—1942). В УВУ здобув звання доктора філософії за працю “Архітектура Крехівського монастиря по деревориту 1699 року”, професор українського краєзнавства в Українській реальній гімназії в Ржевіцах, пізніше — в Модржанах (1936—1940).

Заарештований гестапо, ув’язнений в тюрмах Праги і Берліна (1943—1944). Перебував у таборі для переселенців в Ашафенбурзі. Член ГДУМ (1922; спроектував афішу її І виставки), АНУМ (1931); експонент їхніх виставок. Голова УТПК (1926—1934), дійсний член НТШ (1930), дійсний член німецького Товариства ім. Ґутенберґа (1936). З 1949-о року живе у США.

Автор досліджень “Дерев’яні дзвіниці і церкви Галицької України XVI—XIX ст.” (1925), “Архітектура старокнязівської доби” (1926), “Григорій Левицький” (1936), “Друкарські і видавничі знаки XVI—XX ст.” (1938), “Дерев’яні будівлі Карпатського регіону” (1940), “Юрій Нарбут” (1943), розділу “Архітектура” в 1-му і 2-му томах “Історії українського мистецтва” (1956); автор-упорядник збірки “Чужинці про Україну»”(1938), “Словника українських мистців” (1945), член УСОМ (1947), ОМУА (1952). Автор проектів українських церков, зведених у с. Михайлівцях і с. Нижньому Комарнику у Словаччині (1937), Бразилії, Канаді, США, а також меморіяльних пам’ятників. Створив обкладинки до власних видань “Стилі” (1926), “Конспект історії всесвітнього мистецтва” (1926-1928), “Курс українознавства” (1934—1935), “Українська культура”, “Назва України”, “Український тризуб і прапор”, М. Бажанського “Мозаїка квадрів в’язничних”, І. Вільде “Сонце химерне”, О. Пеленського “Українська пісня в світі” та ін. Твори зберігаються в державних музеях та приватних збірках України, США, Німеччини, Чехії, Словаччини.

Книги про Володимира Січинського:

  • Іван Кейван. Володимир Січинський: архітект, мистець-графік, мистецтвознавець, дослідник. Торонто, Євшан-зілля, 1957.
  • Микола Мушинка. Володимир Січинський і русини-українці Східної Словаччини. Пряшів, Союз Русинів-Українців Словацької Республіки, 1995.
  • Володимир Січинський: бібліографічний покажчик. Львів, Наукова бібліотека ім. Василя Стефаника, 1996.
  • Володимир Січинський та Україна: матеріали міжнародної конференції. Київ, Абрис, 1996.
  • Володимир Січинський — історик, мистецтвознавець, архітектор, педагог України і української діаспори (До 110-річчя видатного українського ученого). Кам’янець-Подільський, 2005.
  • Лев Баженов. Володимир Січинський (1894—1962): життя, діяльність, творчість в ім’я України. Кам’янець-Подільський, 2009.

Книги Володимира Січинського:

Статті Володимира Січинського:

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »