Фотокнигу Софії Яблонської видано обмеженим накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано обмеженим накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

МАРФА ТИМЧЕНКО

1922–2009

Марфа Тимченко

Марфа Тимченко

Марфа Ксенофонтівна Тимченко — майстер великого хисту і ши­рокого діапазону. Народилася вона 25 березня 1922-о року в селі Петриківка на Дніпропетровщині. Видатну роль у становленні Марфи Тимченко як художниці відіграла школа декоративного мистецтва, відкрита у Петриківці 1936-о року. Викла­дачі цієї школи — народні майстри. Вчили вони своїх учнів на зраз­ках місцевого, петриківського, орнаменту — спочатку учні копіювали твори старших прославлених петриківчанок (особливо часто звер­талися до творів Надії Білокінь), а потім переходили до власної творчої праці. І це вони робили під орудою таких майстринь, як відома вже й тоді Тетяна Пата. Декоративне малювання, яке досі було звичайним заняттям для кожного петриківчанина, набу­вало тепер характеру професії.

У 1936-у році Петриківська школа декоративного мистецтва надіслала малюнки Марфи Тимченко до Києва на виставку, і молода майстриня того ж року отримала премію. А 1938-о року її запросили до школи майстрів на­родного мистецтва, що виникла у Києві на базі колишніх централь­них експериментальних майстерень. З цього часу і починається розквіт творчого життя Марфи Тимченко.

1940-о року Тимченко покидає школу і йде працювати на Київський керамічний завод, а наступного року переходить до Коростенського фарфорового заводу. Там вона робить перший ескіз розпису деко­ративного блюда. Перед молодою майстринею відкривається перс­пектива справжньої творчої праці, яка, однак, триває лише півроку. Потім війна, повернення до Петриківки. Але 1944-о року Тимченко знову у Києві – працює в Інституті декоративно-при­кладного мистецтва Академії архітектури УРСР. Тут вона дістає змогу повернутися до розпису посуду. Розпочавши роботу у фарфорі, Марфа Ксенофонтівна не пішла шляхом на­слідування, а прагнула утвердити своє власне розуміння декоратив­ного мистецтва. Про це свідчить ряд її графічних композицій того часу.

На цей час припадають і такі роботи Тимченко, як розпис меб­лів, дерев’яних коробок, тканин під батік. Тоді ж художниця робить перший розпис дерев’яної тарілки з портретом Т. Г. Шевченка (1947—1948). Цікаво, що цю роботу вона виконує за традиційними прийомами XVIII — початку XX століття: тарілка фарбувалася в один колір, а по цьому тлу наносився різнобарвний орнамент.

1950-і роки — це новий етап у творчості художниці: вона починає працювати над ескізами для тканин і вишивок, з 1954-о року працює на Київському експериментальному заводі художньої кераміки, де засвоює техніку ма­лювання по фарфору. З цього часу робота Марфи Тимченко як художника-фарфориста стає відомою в широких колах аматорів мистецтва. Але вона пра­цює водночас і як графік, причому робота в графіці значною мірою залишається основою для розписів по фарфору.

Вази, які розписувала художниця, були подаровані Мао Цзедуну, Річарду Ніксону, Йосипу Тіто, Олексію Косигіну, Володимиру Щербицькому, Леоніду Брежнєву. У 1979-у році Марфа Тимченко в співавторстві з Іваном Скицюком оформила магазин “Казка” у Києві. Твори художниці експонувалися на чисельних виставках в Україні та за кордоном. У 2000-у році Тимченко отримала Шевченківську премію.

Книги про Марфу Тимченко:

Українські художники

Всі художники
'
Share This