ВАСИЛЬ ДЯДИНЮК

1900–1944

Василь Дядинюк

Художник, майстер сакрального мистецтва, графік, педагог. Учитель Ю.Мокрицького. З сім’ї церковного будівничого. Перебував у лавах Армії УНР (1918-1924). У 1924-у році – у таборі для інтернованих у Каліші (Польща), 1925-о року переїхав до Львова. Навчався у Мистецькій школі Олекси Новаківського (1925-1927). У 1926-у влаштував першу персональну виставку в Коломиї. У 1926-1927-у брав приватні лекції темперного малярства у Петра Холодного. Як стипендіят митрополита Андрея Шептицького в 1927-у році здійснив подорож до Рима, Венеції, Дрездена, У 1928-1929-у вивчав монументальне мистецтво у Вищій школі мистецтв і художнього промислу в Парижі. Учасник виставок Салону Незалежних, Товариства французьких художників, Grand Palais (Париж). Викладав у школі релігійного мистецтва при монастирі оо. Студитів (Львів, 1930-1933). Член АНУМ. Брав участь у першій виставці УТПМ (1931), великій Ретроспективній виставці українського мистецтва (Львів, 1935), виставці українського мистецтва у Варшаві (1934). Член СУОМ, експонент її виставок (1941,1942). 1943-о року емігрував до Відня. Здобув визнання як іконописець, автор монументальних розписів. У1932-1933-у завершив (після П.Холодного-старшого) працю над п’яти-складнем “Божий гріб” та вітражами львівської Успенської церкви. На замовлення Я.Макогона створив серію портретів “Володарі України княжої та гетьманської доби” (1930-і). Працював у галузі книжкової та промислової графіки. Йому належать обкладинки до поетичної збірки Є.Маланюка “Земля й залізо”, творів Д.Шумея “Нормани-Варяги”; Н.Королевої “1313” та “Во дні они”, Ю.Смолича “Дитинство”, І.Борщака та Р.Мартеля “Мазепа”, обкладинка журналу “Дзвони” (1930) та ін.