ВІТАЛІЙ ГУБЕНКО
1933
Мистецький світ Віталія Платоновича має свої витоки з Полтавщини, де й народився на хуторі Вовковому, неподалік Миргорода 17 червня 1933 року. Закінчив художнє відділення Миргородського керамічного технікуму, згодом _ графічний факультет Київського державного художнього інституту (зараз – Академія образотворчих мистецтв та архітектури), майстерню станкової графіки. Неоціненний вплив на становлення майстра мав художник-педагог Микола Миколайович Писанко – всесвітньо відомий теоретик малярства.
Губенко – член Національної спілки художників України (1978). Роботи Віталія Платоновича зберігаються в Національному художньому музеї України, в Музеї книги і друкарства України, в музеях Львова, Полтави, Миргорода, Переяслав-Хмельницького, в українському музеї Нью-Йорка та приватних колекціях.
Ось як відгукуються про нього колеги по мистецькому цеху:
Народний художник, член – кореспондент АМУ Василь Перевальський: “Віталій Губенко – передусім унікальний художник-казкар. У кожному новому творі він дивує нас індивідуальним проникненням у світ казки, майстерним втіленням магії народної образності, гармонійністю колориту при граничній ощадливості художніх засобів. Це робить його естампи цікавими як для дітей, так і для витончених шанувальників мистецтва. Поява на початку 1970-х років його казок-ілюстрацій стала помітним явищем в українській графіці. На сьогодні його потенційні можливості ще далеко не вичерпані, а заслуги перед національною культурою, на жаль, не поціновані”.
Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, народний художник України, академік Микола Стороженко: “Віталій Губенко, без сумніву, визначний майстер. Форма і пластика його графічного аркуша вміло окультурені досконалим володінням матеріалом, а засоби образотворчого мистецтва дивовтілюють його художній образ. Творчість для дітей потребує, крім майстерності, ще й витонченого духовного світу автора. Цими якостями наділений Губенко”.
Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, народний художник України, академік Георгій Якутович: “Багато художників вдавалися до ілюстрування казки, але мало кому дано справжнє таємниче і на диво просте в своій чарівно-наївній основі відчуття світу казки. Такий рідкісний талант має Губенко. Своєрідне бачення цільної та узагальненої форми, яскраво насичений і разом з тим вишукано- гармонійний колорит, велична простота, поєднана з м’яким гумором, свідчать про високу майстерність художника, який вільно виражає своє глибинне та підсвідоме сприймання світу”.