ІРИНА БЕКЛЕМІШЕВА
1903–1988
Ірина Беклемішева
Виховання на творах реалістичного мистецтва, яке Ірина Михайлівна зрозуміла й полюбила під впливом батьків – людей творчих, уберегло її від модерністських захоплень. У 1920-у році Беклемішева вступила до Української Академії мистецтв, де навчалася у видатних живописців Микола Бурачека, Федіра Кричевського, Льва Крамаренка. Під їхнім впливом молода художниця почала по-філософському осмислювати явища природи, навіть у скромних куточках землі бачити естетичну цінність.
Згодом вона і сама почала викладати; у 1930-х роках створила графічний портрет Гео Шкурупія. На жаль, багато творів Беклемішевої загинуло під час Другої Світової війни.
У повоєнні роки мисткиня постійно живе в Чернівцях. Вона часто подорожує мальовничим буковинським краєм і в Карпатах, які назавжди причарували її своєю природною красою. Поступово повністю присвячує свою творчість пейзажу. Найбільше і найохочіше пише Ірина Беклемішева гірські краєвиди. Ефекти сонячного світла напровесні, і сірі непогожі або яскраві осінні дні, що дивують надзвичайно мальовничими поєднаннями барв, і швидкі поточки й річки, що в`юняться в горах, – все в її полотнах сповнене поезії.
“Пейзажі – моє покликання, – казала сама художниця. – Якщо я не малювала їх, то мріяла, як відтворю на полотні той чи інший образ природи, сумувала за фарбами й пензлем”.
Книги про Ірину Беклемішеву:
Статті про Ірину Беклемішеву:
