ОЛЕКСАНДР ЛОПУХОВ
1925–2009
Український живописець. Народився 12 вересня 1925 в місті Городні (тепер Чернігівської області). З 1944 по 1945 рік служив у Радянській армії, учасник Другої світової війни.
У 1953 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у Сергія Григор’єва, Костянтина Єлеви, Олексія Шовкуненка, у 1957 році — аспірантуру при ньому. З 1953 року працював викладачем середньої художньої школи.
У 1962—1968 роках — заступник голови правління Спілки художників України. Член КПРС з 1969 року.
У 1973—1985 роках — ректор Київського державного художнього інституту, від 1979 року — професор.
У 1983—1989 роках — голова правління Спілки художників Української РСР, секретар правління Спілки художників СРСР.
Роботи Олександра Лопухова захоплюють майстерним вирішенням динамічних багатофігурних композицій, гармонійним колоритом і точністю психологічних характеристик головних героїв. Художник прагнув не до ілюстрації факту або події, а до глибокого узагальнення, психологічного розкриття почуттів і переживань героїв. Майстер багатофігурних сюжетних полотен, Лопухов багато і плідно працював у жанрах портрета, натюрморту і пейзажу, демонструючи вміння глибоко розкривати внутрішній світ людини, красу повсякденного буття.
Дружина Надія Йосипівна Лопухова — графік-живописець, дочка Світлана Лопухова — живописець, дочка Наталія Лопухова — графік.
Книги про Олександра Лопухова:
- Олександр Лопухов. Альбом. Київ, Мистецтво, 1976.
- Олександр Лопухов. Каталог персональної виставки.Київ, 1976.
- Александр Михайлович Лопухов. Каталог. Живопись. Москва, Изобразительное искусство, 1984.