НАДІЯ ЛОПУХОВА
1928-2014

Надія Лопухова
Український графік, ілюстратор, художниця. Надія Лопухова народилася 25 березня 1928 року в селі Брусилові Житомирської області. З 1948-о по 1954-й роки навчалася у Київському державному художньому інституті. Закінчила майстерню книжкової графіки, на “відмінно” захистивши диплом на тему “Ілюстрації та оформлення до книги М. Бубеннова “Біла береза”.
З 1954-о року співпрацює у видавництвах “Молодь”, “Дитвидав” (згодом “Веселка”), “Дніпро”. Надія Лопухова працює не лише як художник книги, а й у галузі станкової графіки. У республіканських та всесоюзних виставках бере участь з 1959-о року.
У 1964-у році за серію літографій “Жіноча доля у творах T. Г. Шевченка”, що експонувались у Москві на ювілейній художній виставці, присвяченій 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, удостоєна почесного диплома Спілки художників СРСР.
Серед найкращих книг з ілюстраціями Надії Лопухової: збірка “Ладоньки-ладусі” (1959), українська народна казка “Сорока-білобока” (1960), казка “Крихітка-Хаврошечка” (1964), казка “Ох” (1969), драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня” (1970), “Королівська таємниця” (1970), “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1974).
Твори Надії Лопухової зберігаються у багатьох музеях України. Ілюстрації художниці до дитячих книжок яскраві і життєрадісні, щирі, ліричні і водночас мажорні, пристрасні, емоційні, полонять красою кольоровї гами, чітко розробленою ритмікою композицій, довершеною пластикою. Вони привчають око дитини до прекрасного, виховують художній і естетичний смак.
Дружина Олександра Лопухова, мати Світлани Лопухової.
Книги про Надію Лопухову:
Книги з ілюстраціями Надії Лопухової:
- Золота яблуня і дев’ять пав. Сербська народна казка. Київ, Дитвидав, 1957.
- Грицько Бойко. Билиці дяді Гриця. Малюнки Надії Лопухової. Київ, Дитвидав, 1958.
- Платон Воронько. Ярик-школярик. Поема. Київ, Дитвидав, 1958.
- Пархоменко О. Навпаки. Вірш. Київ, Дитвидав, 1958.
- Ладоньки-ладусі. Київ, Дитвидав, 1959.
- Сорока-білобока. Українська народна приспівка. Київ, Дитвидав, 1960.
- Юліан Тувім. Усі для всіх. Вірші. Київ, Дитвидав, 1960.
- Володимир Маяковський. Що погано, а що добре. Вірші. Київ, Дитвидав, 1961.
- Оксана Іваненко. Кисличка. Казка. Київ, Дитвидав, 1962.
- Грабовський П. Веснянка. Вірші. Київ, Дитвидав, 1963.
- Колосок. Українська народна казка. Київ, Дитвидав, 1963.
- Крихітка-Хаврошечка. Російська народна казка. Київ, Дитвидав, 1964.
- Ану, відгадай! Українські народні загадки. Київ, Дитвидав, 1964.
- Наталя Забіла. Про дівчинку Маринку. Київ, Веселка, 1965.
- Названий батько. Українська народна казка. Київ, Веселка, 1967.
- Леся Українка. Мамо, іде вже зима. Вірші. Київ, Веселка, 1969.
- Ох. Українська народна казка. Гравюри Надії Лопухової. Київ, Веселка, 1969.
- Леся Українка. Лісова пісня. Драма-феєрія в трьох діях. Київ, Дніпро, 1970.
- Лідія Компанієць. Королівська таємниця. Київ, Веселка, 1970.
- Ходить сон коло вікон. Київ, Веселка, 1971.
- Івана Брлич-Мажуранич. Казки з давнини. Київ, Веселка, 1971.
- Валентин Бичко. Сонечко й хмаринка. Київ, Веселка, 1973.
- Леся Українка. Мамо, іде вже зима. Київ, Веселка, 1974.
- Крихітка-Хіврунька. Російська народна казка. Київ, Веселка, 1975.
- Бджілка. Українські народні дитячі пісеньки. Київ, Веселка, 1975.
- Мирний П., Білик І. Хіба ревуть воли, як ясла повні? Роман з народного життя. Київ, Веселка, 1981.
- Леся Українка. Лелія. Київ, Веселка, 1981.
- Оксана Іваненко. Кисличка. Казка. Київ, Веселка, 1988.