ПАВЛО БЕДЗІР
1926–2002
Видатний український графік.
27 січня 1926 народився в с. Калини Тячівського району Закарпатської області в сім’ї священика.
1932-1940 — навчання в горожанській школі.
1936 — родина переселяється у с. Свобода (Бадов 2), нині це частина с. Данилівна Берегівського району на Закарпатті.
1941-1945 — навчання в Мукачівській торговельній академії.
1944 — починає вивчати йогу і східну філософію.
1946 — закінчив Ужгородське художньо-промислове училище (відділ живопису). Педагоги з фаху: Федір Манайло, Ернест Контратович.
Із 1946 — бере участь у всіх обласних виставках.
1947-1950 — служба у лавах Радянській Армії.
1950 — оселяється в Ужгороді.
1952 — одружується з художницею Єлизаветою Кремницькою.
Із 1954 — працює у виробничих майстернях Художфонду.
1968 — член Спілки художників України.
Із 1973 — член художньої ради Художфонду.
Із 1977 — член комісії по роботі з молоддю в закарпатському осередку Спілки художників.
1978 — померла дружина Ліза Кремницька.
1996 — лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за серію графічних робіт “Життя дерев”.
2001 — документальний фільм про П. Бедзіра “Чотири стихії”. Автор Леся Кешеля.
Павло Бедзір помер 10 липня 2002. Похований на ужгородському кладовищі Кальварія.
Книги про Павла Бедзіра:
- Павло Бедзір. Каталог виставки. Київ, 2018.
- Михайло Сирохман. Павло Бедзір. Графіка. Живопис. Альбом. Ужгород, Видавництво Олександра Гаркуші, 2018.