ОЛЕКСАНДР СИРОТЕНКО
1897-1975
Олександр Сиротенко
Художник народився в мальовничій Ворожбі на Сумщині. Дитинство та юність минули у Конотопі, де жив батьківський рід художника – козаки-сироти, що оселилися тут ще у XVIII столітті. Себе пам’ятав з раннього дитинства, коли вперше почав малювати птахів у польоті і гірко плакав, що, відлітаючи, вони покидають його назавжди. 1913 року Олександр Сиротенко вступив до Київського художнього училища, де вчився за директорства І. Селезньова – вимогливого керівника натурного класу, а пізніше – Ф. Кричевського. Весь колектив викладачів – Г. Крушевський, І. Струнников, Г. Дядченко, Ф. Красицький – орієнтувалися на професійність, на розвиток індивідуального начала.
1918 року Олександр Сиротенко одержує свідоцтво про закінчення Київського художнього училища за підписом директора Федора Кричевського, який рекомендував талановитого учня до вступу в Московське училище живопису, скульптури та архітектури. Однак Олександр Сиротенко залишається в Україні і стає керівником студії образотворчого мистецтва при Конотопських залізничних майстернях. Згодом на запрошення Кричевського вступає до його майстерні станкового живопису в Українській Академії мистецтв (з 1923 року Київський художній інститут). Тут почалася дорога до великого мистецтва.
Навчання в Українській Академії мистецтв (1921-1927) імпонувало Сиротенкові визнанням пріоритету натури, яку під керівництвом свого незабутнього педагога студенти намагалися осягнути у всій багатогранності виявів та відтворити максимумом наявних зображувальних засобів – світлом, кольором, тоном, підкреслюючи винятковість її індивідуальних особливостей.
Загальновизнаним твором українського живопису перших десятиліть ХХ століття є полотно Олександра Сиротенка “Відпочинок” (1927, НХМУ) – програмна картина, що разом із “Жіночим портретом” (1927, колекція родини художника) була представлена до захисту як дипломна робота. Це був перший системний випуск живописної майстерні Федора Кричевського, студенти якої пройшли послідовно всю художню й освітню програми від першого до останнього курсів.
1922 року відбулася персональна виставка малюнків та етюдів Сиротенка; пізніше зі значною кількістю творів він брав участь у всесоюзних та всеукраїнських виставках.
Естетика краси і духовності живописного твору реалізується в картинах “Жовтогарячий глек” (1926, НХМУ) та “Дівчина виходить із води” (1930, НХМУ). Емоційну й формальну багатоплановість картин Олександра Сиротенка 1930-х років відображає полотно “Материнство” (1932, НХМУ), що експонувалося на Всеукраїнській виставці у Харкові (1933).
У 1941-1942 роках Олександр Сиротенко був на фронтах Другої світової війни. 1942-1944 роки провів в евакуації у Самарканді, де викладав студентам Українського відділення при Московському художньому інституті. Починаючи з середини 1940-х років творча концепція художника набуває іншого вияву. В його творах домінують пластична живописність і та особлива м′якість контурів, що властива йому з молодості. Ці риси легко помітити в самаркандському циклі пейзажних етюдів (1942-1944), де кожен з невеликих творів передає відчуття атмосфери, середовища, своєрідне, ледь вловиме сфумато.
Феномен Сиротенка – людини, художника і педагога – створив феномен мистецької родини. Два покоління талановитих живописців стали його неформальними учнями і послідовниками: дочка Надія Сиротенко (1920-2005), зять Олександр Вовк (1922-2004) і онук Сергій (народився у 1958 році).
Олександр Сиротенко, як людина і творець, мав надзвичайний авторитет у студентів і домочадців-художників. Художник-інтелектуал, Олександр Сиротенко багато міркував над проблемами сприйняття мистецтва, місії художника на землі, ставлення до професійності в мистецтві; аналізував творчість майстрів-класиків, різноманітні педагогічні системи. Ці міркування складають певну частину рукопису його мемуарів.
Все життя художник багато і плідно працював. Він малював завжди і всюди.
Книги про Олександра Сиротенка:
- Олександр Сиротенко. Живопис. Графіка. Каталог виставки творів. Київ, 1988.
- Три покоління. Живопис. Графіка. Олександр Сиротенко. Надія Сиротенко. Олександр Вовк. Сергій Вовк. Київ, Амон-Ра, 2007.
Книги з ілюстраціями Олександра Сиротенка: